Тема 9. Оцінка і страхування на ринку нерухомості
і а методичну базу. Довгий час законодавці ігнорували бурхливий розвиток відносин щодо визначення вартості в процесі приватизації, на ринку нерухомості та інших сферах. Але, з прийняттям Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", роль і місце оцінки в правовому полі держави значно зростає. Хвиля недобросовісної оцінки зумовлена й внутрішніми чинниками. Зокрема ще не склалася культура оціночної діяльності, не завжди високий професійний рівень оцінювачів, не сформувалося висококонкурентне середовище на ринку оціночної діяльності тощо. Під оціночною діяльністю розуміється діяльність суб'єктів оціночної діяльності, спрямована на встановлення відносно об'єктів оцінки ринкової або іншої вартості. Суб'єктами оціночної діяльності є всі фізичні та юридичні особи, визнані ліцензованими оцінювачами, а також споживачі їх послуг. Об'єкти оцінки, перераховані в Законі, прийнято класифікувати таким чином: рухомі й нерухомі об'єкти, об'єкти інтелектуальної власності, підприємство (бізнес) як об'єкт оцінки. Кожна з перерахованих груп мас як загальні принципи, підходи і методи оцінки, так і свої особливості, що залежать від економічних характеристик об'єктів оцінки. Оцінка об'єктів нерухомості. Найбільш важливим аспектом питання оцінки об'єктів є оцінка земельних ресурсів, яка виконується з метою визначення ринкової вартості: - права забудовника земельної ділянки: - земельної ділянки для розрахунку вартості заставного забезпечення кредиту; - земельної ділянки для внесення в статутний капітал; - земельної ділянки як найбільш ймовірної ціни продажу на другорядному ринку. Практика показує, що найбільш поширеною метою оцінки є перша з вищеперерахованих. коли оцінювач визначає право довгострокової оренди ділянки, яка надається інвестору на певних інвестиційних умовах. Основна проблема, з якою зустрічається оцінювач: як визначити початкову ціну надання права забудови на інвестиційних