Тема 6. Державна реєстрація прав на нерухомість
Принцип відповідальності держави за діяльність з реєстрації прав на об'єкти нерухомості випливає з двох вищерозглянутих принципів. Установа юстиції з реєстрації прав несе відповідальність за своєчасність і точність записів про право на нерухоме майно і операцій з ним в Єдиному державному реєстрі прав, за повноту і автентичність інформації, що видається про права на нерухоме майно та операції з ним. Принцип відкритості інформації та реєстрації прав на об'єкти нерухомості проголошений Цивільним кодексом України і законом про реєстрацію. Будь-яка особа може отримати виписку з єдиного державного реєстру прав щодо інформації про зареєстровані права на будь-які об'єкти нерухомості, обмеження (обтяження) прав, а також опис об'єкта. Для цього необхідно подати письмову заяву та пред'явити належні документи (для юридичної особи - документ про державну реєстрацію й довіреність про повноваження представника, який від імені юридичної особи звертається за інформацією; для фізичної особи - паспорт). Відкритість відомостей про відповідні права на об'єкт нерухомості обмежена, що можна витлумачити як захист особистої та комерційної таємниці. Зведення про зміст документів (за винятком відомостей про обтяження), що встановлюють право, узагальнені відомості про права окремої особи на об'єкти нерухомості, що є у нього, а також виписки, що містять зведення про перехід прав на об'єкти нерухомості, надаються тільки відповідним правовласникам (не тільки володарям "права, що запитується" або обтяження, але і всім володарям будь-яких речових прав або обтяжень за конкретним об'єктом нерухомості, якщо таких декілька), їх представникам і спадкоємцям (за плату), а також державним органам, органам місцевого самоврядування, судовим, правоохоронним й податковим органам. Сам правоутримувач має право одержувати інформацію про те, які особи (фізичні та юридичні) запитували й отримували відомості про права на відповідні об'єкти нерухомості, що також можна розцінити як захист інтересів правоутримувача.